facebook

Священна пам’ятка: Пересопницьке Євангеліє

Про що може розповісти давній рукопис? Найчастіше у нього немає ні автора, ні назви. Пересопницьке  Євангеліє – одна з небагатьох рукописних книг, історія створення якої описана в самому рукописі. 

Пересопницьке  Євангеліє було написано в 1556–1561 роках у монастирі князів Заславських при церкві Святої Троїці та в Пересопницькому монастирі на Волині (зараз Ровенська область).

Із тексту Євангелія дізнаємося, що ця величезна робота була виконана двома ченцями: протопопом Михайлом Васильовичем Саноцьким і архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм. Перекладачі подбали, щоб нащадки знали про фундаторів цієї праці, а також і їхню особисту подвижницьку працю. Перший лишив своє ім’я в кінці кожного Євангелія: в Євангеліях від Матвія і Іоанна він назвав себе “Михаилом Васильевичем, протопопом Саноцким”, в Євангелії від Марка – “многогрешным рабом Михаилом”, а в Євангелії від Луки – “писарем Михаилом Васильевичем из Санока”. Другий засвідчив свою авторську роботу такими словами: “Тыи книгы чтыри Евангелия святое устроены кроткимъ, смиреннымъ и боголюбивымъ иеромонахом Григорием Архимандритомъ Пересопницким”.

Невідомо, яку освіту отримали Григорій Пересопницький і Михайло Саноцький, але судячи із якості перекладу і приписок, вона була достатньо високою як на той час. Григорій Пересопницький і Михайло Саноцький зробили свій переклад “для лепшего выразумления люду христианского посполитого”.

Рукопис Пересопницького Євангелія становить собою книгу, переплетену в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Написано воно чорнилами на пергаменті  красивим письмом. Приписки, вставки і післямови виконані, як висловилися автори, “дробнымъ письмомъ”. Заголовки написані золотою в’яззю. Під сторінками в кожному із чотирьох Євангелій відмічені червоними чорнилами так звані зачала, які пояснюють, як потрібно читати тексти в церкві. Книга складається із 63 зошитів і 960 сторінок.

Пересопницьке Євангеліє є першою в Україні церковною книгою, перекладеною із книжної церковнослов’янської на староукраїнську мову: із “языка болъгарского на мову рускую”. Початок цій роботі поклали монахи Троїцького монастиря у селі Двірці (на Рів ненщині)  у 1556 р., а завершили ченці Пересопницького монастиря (також на Рівненщині) у 1561 р.

Пересопницьке Євангеліє не було  опосередкованим явищем, а відбивало один із етапів східнослов’янського православного самоусвідомлення, а також і становлення української мови. Звичайно, це ще не та українська мова, яку ми знаємо після Івана Котляревського. В ній багато чого зберігалося від давньоруської, помітні також впливи польської мови і навіть чеської, слова і вирази якої  вживалися у польській мові до XVI ст. разом з тим перекладачі внесли у працю нові риси народної розмовної мови XVI ст., причому не лише в лексику, але й у фонетику та граматику.

Пересопницьке Євангеліє було написане в часи пошуку українцями власної культурної, мовної та релігійної ідентичності.

Дивно, але про Пересопницьке Євангеліє пам’ятали та користувались ним протягом століть. Обкладинку рукопису змінювали не менше ніж три рази. На  сторінках є позначки, зроблені різними мовами, які належали до різних епох. На перших сторінках – напис українською мовою, зроблений І.Мазепою, про передачу Євангелія єпископу Переяславському. Є також написи латинською мовою, це свід чить про те, що певний час рукопис знаходився в Переяславській семінарії.  Вже у ХХ ст. Євангеліє знаходилось у Полтавській бібліотеці, потім у музеї Києво-Печерської лаври.

Припускали, що в роки Другої світової війни Євангеліє було знищено. Знайшов рукопис професор Київського  університету С.І Маслов в архіві Києво-Печерської лаври  в невеличкому сундучку. Чиїсь добрі руки врятували цей безцінний скарб. За ініціативою професора книгу передали до Національної  бібліотеки України ім. В.Вернадського.

Під час інавгурації президента України в грудні 1991 р. Пересопницьке Євангеліє було вперше використано як символ державності. На ньому присягав на вірність Україні Леонід Кравчук. Саме з того часу з’явилась  традиція присягати на цій книзі Президентам України.

У серпні  2011р виповнилося 450 років Пересопницькому Євангелію, і  тому  2011 рік  був оголошений Роком Української Першокниги.

В історії кожного народу знайдеться небагато книг, які він через віки   зберігає  й відносить до особливих, знакових, символічних, вважає їх своїми реліквіями та священною пам’яткою. Пересопницьке Євангеліє належить саме до таких книг.

1 072

Реклама:


Related Post