facebook

“У кактусі є загадка, як у жінці

Більше двадцяти кактусів у своїй колекції має тернополянка Лілія Крошней (34 р.). Ці незвичайні рослини асоціюються у неї із жінками, тому що вони такі ж загадкові, а коли розкриваються, то вражають своєю красою.

Кактуси нагадують жінок Любов до колючих рослин у пані Лілії ще з дитинства. Маленькою дівчинкою їй подобалося підходити до кактусів і пальчиком легесенько торкатися колючок. – У цих рослинах ховається загадка, як у кожній жінці, – розповідає Лілія Крошней. – На перший погляд – це не така вже красива рослина, але коли зацвітає, то має квіточку просто неземної краси. Колись жінка читала, що кожен кактус бодай один раз у житті цвіте. Є й такі види, в яких розкриття бутону та цвітіння триває лише кілька хвилин, тому побачити його дуже важко. Перший кактус привезли за пазухою Перший кактус терноплянці привезли із Москви приблизно п’ятнадцять років тому. – Це було взимку, після Різдвяних свят, мама з братом їздили у гості до родичів, – розповідає жінка. – Маленьку рослинку дали нам уже з корінчиком. Мій брат Тарас дуже хотів привезти кактус додому неушкодженим.

Тоді на вулиці було холодно, тому він віз рослину за пазухою, щоб кактус не змерз. – У поїзді також не обійшлося без сюрпризів – там не було опалення, – каже жінка. – Рослину Тарас грів, тримаючи під светром, навіть спав, обіймаючи подарунок. Кактус у дорозі не постраждав, його привезли неушкодженим. А вдома пані Лілія пересадила рослину у спеціальну суміш із піску та торфу. – Трохи переживали, як кактус перенесе адаптацію, бо у нас клімат, хоч не суттєво, але все ж відрізняється, – каже пані Крошней. – Та й дорога у холодному потягу могла піти на шкоду рослині. Однак все було добре і кактус почав рости.

Тоді він був заввишки приблизно 10 сантиметрів, а зараз його висота сягає більше метра. Подарунок на згадку Коли сусідка пані Лілії їхала у Німеччину, то на згадку про себе залишила маленьку щепку кактуса з корінчиком. – При чому сусідка запевняла мене, що вперше зацвіте рослинка через 15 років і ніяк не швидше, – пригадує тернополянка. – Але подарункові у нас так сподобалося, що перший цвіт з’явився через сім років. Тепер кактус радує цвітінням двічі на рік. Вперше рано навесні, коли світловий день збільшується. – Другий раз рослина починає цвісти восени, коли вмикають централізоване опалення, – розповідає жінка. – Від батарей нагрівається підвіконня і саме це, напевне, подобається рослинці.

Читайте також:  Нігті з кактусами - новий стильний тренд

Квіточка на цьому кактусі тримається лише 12 годин, але вона дуже гарна, велика і має приємний запах. – У мене у колекції є такий же різновид кактусів, тільки квітка в нього рожевого кольору, – говорить пані Крошней. – Проте вона тримається добу. Я думаю, це тому, що рослина більша за розмірами, тож у неї більше сили, щоб довше цвісти. Цікаво і те, що бутон кактуса волохатий і ворсинки на ньому м’які.

Здивувала вибором Коли друзі дізналися, що жінка полюбляє колючі рослинки, то їй почали дарувати їх. – Одного разу, напередодні мого дня народження, я з подругою Оксаною пішла у великий квітковий магазин, – каже тернополянка. – І подруга сказала, що купить мені у подарунок будь-яку квітку, яку я тільки захочу. Коли пані Лілія побачила маленький кактус, то була так зачарована красою цього дива, що не могла відірвати погляд. – Подругу здивував мій вибір, бо рослинка була маленькою, а її ціна невисокою, – сміється жінка. – Однак я своєї думки не змінила, саме того маленького кактуса я хотіла у подарунок. Одного разу, коли пані Лілія разом із дочкою Роксоланою проходили біля одного з квіткових магазинів, у вітрині вони побачили такий же кактус із жовтими колючками, але велетенського розміру. – Ми обоє аж остовпіли, бо таких великих кактусів ще не бачили, – розповідає любителька “їжачків”. – А потім Роксолана водила на екскурсію в цей магазин мою маму, аби показати це диво.

Виросло 30 “діток” Був випадок, коли на одному з кактусів виросло близько тридцяти “діток” одночасно. – Навіть не можу пояснити, з чим це пов’язано, – пригадує тернополянка. – Цікаво й те, що всі щепки виросли з одного боку. Їх було так багато, що основна рослина аж “зморщилася”. Тоді маленьких “їжачків” роздавали усім знайомим, друзям, сусідам, а основну рослинку довелося викинути, бо вона так і не відійшла.

– Роздавали рослини ми довго, мама навіть на роботу носила, – сміється пані Крошней. – Викинути було шкода, а залишити в себе не цікаво, нехай краще людей радують своїм незвичним виглядом.

Джерело.

166

Реклама:


Related Post